Стратегічні зміни на підприємствах сільськогосподарського машино-будування

Tetyana Anatolіїvna Vlasenko

Анотація


Вступ. Для забезпечення розвитку національної економіки України необхідне гармонійне зростання всіх галузей, серед яких сільське господарство відіграє особливу роль через необхідність забезпечення споживчої безпеки для населення держави та попиту на дану продукцію серед закордонних споживачів. Враховуючи значну роль сільськогосподарського машинобудування в забезпеченні продуктивності праці в рослинництві та тваринництві, низький рівень присутності на вітчизняному ринку національних виробників, який за 2017 р. за сегментом трактори склав 3%, а за сегментом комбайни - 4,3%, вимагає реалізації стратегічних змін в діяльності цих підприємств, направлених на утримання та створення нових конкурентних переваг для забезпечення належного рівня конкурентосп-роможності продукції. Реалізація стратегічних змін в даній галузі вимагає розгляду та уточнення природи та сутності даного поняття в економічній науці.
Мета дослідження полягає в уточненні змісту стратегічних змін та визначенні особливості їх здійснення для підприємств сільськогосподарських машинобудування в Україні.
Результати. Здійснено аналіз існуючих дефініції поняття «стратегічні зміни» та проведено їх структуризацію з використанням інструментарію морфологічного аналізу за складовими: сутність, зміст та мета. Узагальнено розуміння поняття «стратегія», що дозволяє її детермінувати як методологічний базис управління підприємством в довготривалій перспективі, який є управлінським інструментарієм, як сукупність цілей, необхідних для досягнення підприємству, є результатом аналізу місця підприємства у зовнішньому середовищі, а в прикладному аспекті є сукупністю планів як формалізованих намірів розвитку підприємства.
Висновки. Надано визначення поняття «стратегічні зміни», які відрізняються від організаційних безпосередньою залежністю від зовнішнього середовища, торкаються найбільш важливих і значущих підсистем та елементів діяльності підприємства, передбачають необхідність подолання розриву між плануванням та реалізацією стратегії, створюють передумови для спроможності підприємства змінюватися в цілому для забезпечення конкурентоспроможності в довготривалій перспективі, що вимагає формування відповідної ефективної конфігурації організаційної структури та культури, технологій, процесів, процедур навчання та підвищення кваліфікації кадрів.

Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.

 

Науковий журнал "Український журнал прикладної економіки"

ISSN 2518-1742 (Online)

ISSN 2415-8453 (Print)