Організаційний капітал машинобудівних підприємств: сутнісні ознаки і структура
Анотація
Вступ. Предметом статті є теоретично-прикладні аспекти дослідження організаційного капіталу машинобудівних підприємств.
Мета. Уточнення сутності поняття «організаційний капітал» та елементів його структури з урахуванням специфіки діяльності машинобудівних підприємств.
Метод (методологія). Для досягнення мети у статті використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, а саме: теоретичного узагальнення, системного аналізу, структурно-функціонального і процесно-структурного підходу. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні теоретичні положення сучасної теорії управління, системний підхід до вивчення процесу управління інтелектуальним капіталом.
Результати. У ході дослідження виокремлено сутнісні ознаки понять «організаційний капітал» та «структурний капітал», доведено їх частковий перетин. У практиці машинобудівних підприємств запропоновано використовувати термін «організаційний капітал» для позначення всіх управлінських активів, які беруть участь у створенні інтелектуального капіталу. Удосконалено типологію структурних елементів організаційного капіталу шляхом виокремлення п’яти груп його елементів: техніко-технологічних, інфраструктурних, управлінських, соціальних та об’єктів інтелектуальної власності. Уточнено місце організаційного капіталу підприємства у системі управління його інтелектуальним капіталом.
Сфера застосування. Практика менеджменту машинобудівних підприємств у частині економічного оцінювання та управління розвитком інтелектуального капіталу, зокрема при формуванні стратегії розвитку інтелектуальних активів, комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та регулюванні.
Мета. Уточнення сутності поняття «організаційний капітал» та елементів його структури з урахуванням специфіки діяльності машинобудівних підприємств.
Метод (методологія). Для досягнення мети у статті використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, а саме: теоретичного узагальнення, системного аналізу, структурно-функціонального і процесно-структурного підходу. Теоретико-методологічною основою дослідження є фундаментальні теоретичні положення сучасної теорії управління, системний підхід до вивчення процесу управління інтелектуальним капіталом.
Результати. У ході дослідження виокремлено сутнісні ознаки понять «організаційний капітал» та «структурний капітал», доведено їх частковий перетин. У практиці машинобудівних підприємств запропоновано використовувати термін «організаційний капітал» для позначення всіх управлінських активів, які беруть участь у створенні інтелектуального капіталу. Удосконалено типологію структурних елементів організаційного капіталу шляхом виокремлення п’яти груп його елементів: техніко-технологічних, інфраструктурних, управлінських, соціальних та об’єктів інтелектуальної власності. Уточнено місце організаційного капіталу підприємства у системі управління його інтелектуальним капіталом.
Сфера застосування. Практика менеджменту машинобудівних підприємств у частині економічного оцінювання та управління розвитком інтелектуального капіталу, зокрема при формуванні стратегії розвитку інтелектуальних активів, комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності та регулюванні.
Ключові слова
організаційний капітал; структурний капітал; інтелектуальний капітал; соціальний капітал; менеджмент; машинобудування
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.
Науковий журнал "Український журнал прикладної економіки"
ISSN 2518-1742 (Online)
ISSN 2415-8453 (Print)